«Балтійська Україна» - це звучить оригінально та несподівано. Яка Балтійська Україна, де Україна, а де Балтика – це типова перша асоціація від почутого. Насправді ж «Балтійська Україна» - це концепція формування північно-західного вектора євроінтеграційних процесів України. На цьому сайті ми подаємо інформацію про переваги, які виникають зі співпраці зі скандинавськими та балтійськими партнерами. Ми повідомляємо про перспективи приходу скандинавських інвестицій на Львівщину та Волинь та експорту українських товарів на ринки Півночі через Порт Ельбльонг, який позиціонує себе як “Балтійський порт для України”. Загалом програма «Балтійська Україна» - це сукупність проектів та не формалізованих дій різних державних та неурядових організацій, а також фізичних осіб, спрямованих на інтегрування України з Балтійською Європою. Čytaj daliej ...


Підтримай балтійську інтеграцію – Північний вимір європейської інтеграції України!

Нижче вміщуємо найважливіші статті з усіх розділів, в хронологічному порядку (найсвіжіші – на верху). Тут є також матеріали, які не стосуються головної теми нашої програми. Якщо Ви потрапили на цей сайт вперше, для кращої орієнтації читайте сайт по окремих розділах.


 


Питання правового і соціального статусу українських трудових мігрантів, які тимчасово перебувають і працюють на території Словацької Республіки, до 05.05.2008 р. регулювались Угодою між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про взаємне працевлаштування громадян, підписаною в Ужгороді 07 березня 1997 року (ратифікована Верховною радою України Законом України про ратифікацію № 78/98 від 4 лютого 1998 року, набула чинності 06 травня 1998 року). Згідно з вищезазначеною Угодою, загальна річна чисельність працівників, які можуть бути працевлаштовані на території Словаччини, становить 2300 осіб відповідно до трьох груп т.зв.”квоти” [І група (довгострокове працевлаштування – до одного року з можливістю продовження ще на шість місяців) – 180 осіб, ІІ група (короткострокове працевлаштування до шести місяців впродовж року) – 200 осіб, ІІІ група (в межах виконання торговельних або інших договорів, укладених між юридичними чи фізичними особами України та Словаччини до двох років з можливістю продовження ще на один рік) – 1800 осіб].
В рамках пристосування словацького законодавства до вимог Європейського Союзу словацька сторона нотою МЗС СР №1121/2007-МЕРО від 29.10.2007 р. в односторонньому порядку денонсувала зазначену Угоду, повідомивши, відповідно до пункту 2 статті 16, про звершення її чинності 05.05.2008 р.

daliej...

Яхтова гавань у Кракові


Давня столиця Польщі пропонує туристам не тільки безліч історичних пам'яток, але й різні форми активного відпочинку. Мало хто знає, що Краків є ідеальним місцем на велосипедні екскурсії, пірнання, скелелазіння, а також відпочинок на пляжі та віндсерфінг.

daliej...


 


Aleksander Łukaszenka i Radosław Sikorski fot. gazeta.pl

Білорусь для великої частини польської еліти є більш вигідним партнером в енергетичній сфері, ніж Україна. Хоча в офіційних виступах провідних польських політиків і надалі можна почути хороші слова на тему стратегічного партнерства з Україною, передусім в енергетичній сфері, насправді за ними не стоять конкретні проекти. Тим часом втомлена від української нестабільності польська еліта потихеньку переорієнтовується на співробітництво з іншим східним сусідом — Білоруссю, де проблеми двовладдя не існує. Як результат, от-от розпочнеться будівництво кількох польсько-білоруських енергетичних об’єктів (нафтопроводу, вугільної електростанції, системи передачі електроенергії), а тим часом трубопроводу Одеса—Броди—Гданськ чи інших польсько-українських проектів як не було, так і немає.

daliej...



Перетнути українсько-польський кордон стало трохи легше. Встигнемо до Євро-2012?

Євро-2012 уже не за горами, а от ситуація на українсько-польському кордоні, як і раніше, далека від європейських стандартів. Однак 2008 рік таки приніс певні позитивні зрушення. Нагадаємо, в січні минув рік із часу запровадження суворих митних правил, котрі практично ліквідували «човникову» контрабанду сигарет — одну з головних причин пробок на західних кордонах.

Торік уперше за всю історію незалежності з’явилася можливість подорожувати між Україною та Польщею без тривалого очікування в пунктах пропуску та сплати хабарів, що безумовно сприятиме розвитку туристичної галузі в Західній Україні. Однак не будемо надто оптимістичними. Адже цивілізовані умови перетину кордону вдалося створити лише… в пішохідному пункті пропуску Шегині—Медика, який відтепер слугує не контрабандистам, а туристам і бізнесменам.

Нині нікого не дивує ситуація, коли польські туристи під’їжджають автомобілем до Медики, залишають машину на стоянці, проходять кордон пішки (всього за десять хвилин) і в Шегинях сідають на маршрутку до Львова. Адже їхати автомобілем через польсько-український кордон — собі дорожче. А чи не могли б такі стандарти перетину кордону функціонувати також в автомобільних пунктах пропуску, в тому числі на кордонах з іншими сусідами?

daliej...



Бетонова пустеля, місто в місті та один з найдивніших міських районів у цілій Словаччині. Петржалка, хоча на перший погляд не заохочує до відвідування, має багато особливостей, які в цьому місці намагатимемося описати.

Найбільш особливою рисою Петржалки є її розташування. Це єдина частина Словаччини, розташована південніше Дунаю, а водночас район, який межує одночасно з двома державами: Австрією та Угорщиною. Густа забудова Петржалки доходить аж до самого австрійського кордону, а дальший розвиток цієї частини міста, що динамічно розростається, відбуватиметься вже на території сусідніх держав. Кітзе, Берґ і Волфсталь через десять років напевно стануть інтегральною частиною братиславської агломерації. Адже вже сьогодні 90% клієнтів тамтешніх агентств нерухомості становлять словаки, а з Волфсталь і Гайнбурга курсує до Петржалки... автобус братиславського міського транспорту.

daliej...


Авіон Шопінг Парк – найбільший торгівельний центр Братислави, буде ще більше. Будівництво нової частини центра розширить площу торгових об’єктів приблизно на 10 відсотків.

daliej...


Братиславський самоврядний край отримав фінансову підтримку 2,3 мільйона євро з фондів ЄС на будівництво моста між містом Девінська нова вес та австрійським Шлюсгофом.

daliej...


Посткомуністичний Готель Київ на Каменній площі мають збурити в квітні 2011. Метою планованої перебудови цієї площі не є поставити дальші торгові центри, але розширити пішохідну зону історичного центра Братислави.

daliej...


Проект перебудови Привокзальної площі при головному вокзалі отримав рішення про будівництво. Це перший крок до зміни характеру цього місця, яке нині не радше приваблює туристів.

daliej...


Братиславський край та Нижню Австрію сполучать два нові мости. Один буде дорожній, другий – для пішоходів та велосипедистів. Разом вони коштуватимуть 18 мільйонів євро.

daliej...


Управління спортивних та рекреаційних об’єктів Братислави розпочала підготовку до літнього сезону шістьох братиславських озер – пише портал сме.ск.

“Підготовчі роботи полягали на очистці території від сміття та бруду, який залишився там після зими, мусимо також викосити траву та перевірити техніку” – сказав Йозеф Хиноранський, директор Управління. Оскільки літня сезона розпочнеться під кінець травня, до половини травня підготовчі роботи мають закінчитися, так щоб регіональний санітарний інспектор міг видати дозвіл на використання озер для купання та рекреації.

daliej...



Якщо якесь місто мало б отримати звання “міста – саду”, то була б ним Братислава. Словацька столиця є наповнена зеленістю, хоча це не стосується всіх кварталів (особливо промислових). Немов до самого серця міста підходять лісові гірські ланцюги Малих Карпат, що розділяють Братиславу на дві відокремлені один від одного частини. З південного-заходу Братиславу оточують зелені пагорби та придунайські заплавні ліси, що знаходяться частково на австрійській території. А посередині міста, при самому Старому місті та залізничному вокзалі, на численних пагорбах, розташувалися зелені житлові квартали – сади, продовженням яких є характерні для Братислави виноградники.

daliej...



Цей веб-сайт" пройде докорінну перебудову, пов'язану з припиненням дії проекту "Балтійська Україна". Вслід за польською версією, також український варіант буде називатися "Порт Європа" та буде присвячений передусім питанням Центральної Європи, в тому числі країнам Вишеградської четвірки, Словаччині, Братиславі.


Сайт є сенс творити тоді, коли його читають. Тому буду вдячний за всякі пропозиції та зауваження з приводу цієї сторінки:


- як ви потрапили на цей сайт, що звернуло вашу увагу, що вас зацікавило?


- яка тема / розділ / стаття вас найбільше зацікавила?


- що зі старого сайту повинно обов'язково залишитися?


- які нові теми, функції ви би бажали побачити на новому сайті?


- якщо ви користуєтесь також польською мовою, напишіть будь ласка, як оцінюєте польську версію сайту www.porteuropa.eu


Вашу думку можете висловити в коментарі до цього сайту, або надіслати її майлом на адресу kuba.loginow@gmail.com


Наперед дякую за допомогу!


Якуб Логінов

daliej...



Перше, що впало в око, коли я ступила на бруківку міста Братислава – це відсутність галасливих натовпів туристів, тиша, спокій і краса… А далі почалося: Замкова гора, із замком, який нагадує перевернутий стіл, що підпирає своїми ніжками-баштами небо. А біля замку – чудові жовті будівлі, побудовані наче в сучасному стилі, що слугують залом засідань для місцевої влади (колись, як не дивно, вони слугували конюшнями). Костьол св. Мартіна, який має чудовий вигляд із Замкової гори, і виринає поміж яскравих помаранчевих дахів, дивлячись на які чомусь починаєш шукати очима Карлсона, навіть точно знаючи, що його тут і близько немає. Саме в цьому Костьолі проводили коронацію 11 Угорських королів та 8 їх дружин. Висота башти 85 метрів, а на її вершечку знаходиться подушка, на якій лежить позолочена копія Угорської королівської корони вагою 300 кг.

daliej...



Нещодавно повернувся зі Словаччини був тиждень на конференції. Жив у Бойніце, побував у Братіславі, Банській Штявниці, Тренчині. Мав достатньо часу  познайомиться з кулінарією. Вражені цінами харчувалися виключно у ресторанах. Середній рахунок на особу рідко перевищував 10€. Тепер короткий огляд кухні - що найбільше запам'яталося.

daliej...


Тихе, спокійне і затишне містечко з населенням 428 тисяч, що знаходиться на кордоні з Австрією. Братислава, Будапешт і Відень — це три центральноєвропейські столиці, що знаходяться на річці Дунай. Свою розповідь я, як завжди, почну з громадського транспорту.

Я, звісно, ним не користувався, бо місто доволі мале та з компактним центром, але зробив кілька фоток місцевих транспортних засобів. Отже, у Братиславі є тролейбуси, автобуси і трамваї. Частина транспорту пофарбована у фірмовий червоний колір з тетрисом.

daliej...


Ставив цього року перед собою мету побачити 3 нові країни. Тиждень тому (поки викладав пост, пройшло вже 3 тижні) до Вірменії та Литви додалась Словаччина. Хоча всі три країни маленькі, та кожна з них по своєму прекрасна - пише в своєму блогу юзер Котигорошко.

daliej...


Найбільше місто Словаччини є дуже особливе. Незвичайним є вже його розташування: функції столиці виконує місто, розташоване на периферії держави, немов приклеєне до австрійської та угорської столиці. Якщо зробити порівняння з Україною, це так, якби її столицею був Ужгород. Братислава є при цьому єдиною столицею в світі, яка межує одночасно з двома державами, а віддалені один від одного лише на 60 км Братислава та Відень є найближчими столицями в Європі.

Братислава є одночасно старим і молодим містом. Її історія починається вже дві тисячі років тому: вже тоді у стратегічному місці, де Малі Карпати підходять до Дунаю, функціонували кельтські поселення та римські прикордонні укріплення. Територія нинішньої Братислави вже тоді являла собою межі двох світів: римлян та кельтів, Півдня та Півночі. А в пізніших віках Братислава була містом на межі Сходу та Заходу, оскільки саме тудою пролягла сумнозвісна залізна завіса.

daliej...


Уряд Дональда Туска висловив свою негативну позицію стосовно реалізації концепції "Балтійська Україна". Рішенням віцеміністра інфраструктури Анни Випих-Намьотко скасовано постанову попереднього уряду Ярослава Качинського, якою встановлювали Багаторічну програму будівництва судоплавного каналу через Косу Вісли. В цій ситуації не буде можливе створення українського портового комплексу на території Порту Ельбльонг, як попередньо планувалося.


Разом із тим, уряд Дональда Туска не підтримує ініціативи приєднання України до Гельсінської конвенції, ані інших ініціатив, які мали за мету інтегрувати Україну з перспективним Балтійським Регіоном. Пріоритетом закордонної політики польського уряду на Сході залишається Росія, а реалізація ініціативи "Балтійська Україна" не лежить у інтересах Москви.


Міністерство інфраструктури РП відмовилося від підтримки створення залізничного коридору Гдиня - Варшава - Люблін - Рава-Руська - Львів, а Міністерство середовища не підтримує ідеї фінансової допомоги Західній Україні в вирішенні екологічних проблем української частини басейну Балтики.


Морське середовище Гданська і Гдині багато разів декларувало бажання замінити Ельбльонг у ролі "Балтійського порту для України", очікуючи водночас від координатора "Балтійської України" безкоштовної промоції їх ініціатив на українському ринку. Подібні очікування висловлювало керівництво Порту Ельбльонг та влада Вармінсько-Мазурського воєводства. Колектив, пов'язаний із сайтом www.baltic-ukraine.com вважає ці пропозиції неповажними та вирішило про припинення дії "Балтійської України". Зрозуміло, ми надалі підтримуємо ідеї, які лягли в основи концепції "Північного вектора євроінтеграційної політики України", однак на сьогоднішній день не бачимо можливості їх реалізації.


У справах пов'язаних із науковою, освітньою, суспільною та екологічною співпрацею України з Балтійським регіоном радимо контактуватись із українським центром Балтійського університету, що діє при ЛНУ ім. Івана Франка - www.balticuniv.uu.se.


У справах, пов'язаних із промоцією залізничних коридорів, просимо зв'язатися з відповідними залізничниками (за бажанням можемо надіслати координати відповідних осіб).


У справах, пов'язаних із транспортом українських товарів через Порт Ельбльонг до Калінінграду, просимо контактуватися безпосередньо з Управлінням порту: port@port.elblag.pl www.port.elblag.pl


Запитання преси щодо "Балтійської України" просимо керувати безпосередньо на адресу директора Управління Порту Ельбльонг, пана Юліана Колтонського: тел. +48 602 337 308


***


Що далі?


Від 1 лютого 2010 партнером та спонсором сайту "Балтійська Україна" став Готель ПЛЮС** з Братислави (Словаччина). На сайті далі будемо публікувати цікаві матеріали на різні теми, однак дедалі більше з них стосуватиметься саме Братислави та Словаччини. Водночас запрошуємо до відвідання веб-сторінки Готелу ПЛЮС** www.hotelyplus.sk та до екскурсій до Братислави.


Про атракції словацької столиці можете прочитати на польськомовній версії цього сайту, а невдовзі така інформація з'явиться також тут. Братислава, окрім іншого, приваблює низькими цінами: хоча це серце Євросоюзу, ціни є тут нижчими, ніж у Києві, Варшаві, Відні чи Будапешті. Ночування в двозірковому Готелі Плюс коштує 23 євро (докладний цінник на www.hotelyplus.sk), а в нашому студентському інтернаті ціни починаються з 12 євро. Багато туристів зупиняється в нашому готелі та їздить звідси на екскурсії до недалекого Відня (60 км, 1 година їзди) та Будапешта (200 км, 2.5 год.).


Якщо маєте якісь запитання, пишіть: kuba.loginow@gmail.com


Сайт "Балтійська Україна" поступово змінить назву на "Порт Європа".


Вже два роки козацький корабель чайка “Спас”, збудований у Львові учасниками фонду “Витоки”, ходить Чорним морем,  Дніпром та Південним Бугом, проводячи вишколи для залоги чайки та всіх охочих, вивчаючи козацькі місця, пропагуючи історію свого краю.

Всюди, де з’являється чайка, вона викликає захоплення своєю самобутністю, а залога – колоритом. Завдяки нашій діяльності і походам, про чайку, збудовану в далекому від води Львові дізналися, напевне, всі від Києва до Очакова.

daliej...



Bałtycka Ukraina
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.




:-)
Студия Mastak Online
<< 1 2 3 4 5 6 7 >>

Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837

Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.