Хто бодай один раз відвідав Краків чи Варшаву, знає, що купатися у Віслі може тільки божевільний. Як тоді сприйняти твердження, що вже через шість років у центрах цих польських міст красуватимуться розкішні пляжі із сотнями відпочивальників та туристів, які купатимуться в чистій річці? Хоч як це дивно, та саме таку мету поставив перед поляками Брюссель, а якщо досягти її не вдасться, то польські міста і самоврядні громади платитимуть величезні штрафи.

Ідеться про Рамкову водну директиву — євросоюзівський документ, прийнятий у грудні 2000 року і введений до національного законодавства країн — членів спільноти. Загальна мета директиви — довести всі річки на території Євросоюзу до стану, близького до природного, щоб чистота води в них досягла першого класу. Реалізація зазначеної директиви лише в Малопольському воєводстві Польщі коштуватиме аж 250 мільйонів євро, тож можна уявити масштаби поставленого завдання. Що важливо: очищення вод Вісли стане можливим тільки у разі приєднання до цієї програми України, оскільки в Польщу течуть також українські притоки Сяну та Західного Бугу. Не виключено, що поляки за власні кошти побудують очисні споруди на території Львівщині та Волині: такі пропозиції вже обговорювалися і були сприйняті позитивно.

daliej...

Колись суперництво між не надто дружніми імперіями відбувалося здебільшого у суто військовій площині, яку, втім, доповнювали елементи політичного протистояння. Досить згадати американсько-радянську гонитву за першість в освоюванні космосу. Згодом вирішальну роль у міжнародних відносинах почали відігравати енергоносії — нафта і газ. Це особливо відчули на собі країни Центрально-Східної Європи.

Схоже, у ХХІ сторіччі таке суперництво дедалі більшою мірою стосуватиметься охорони довкілля, під приводом якого вестиметься жорстка боротьба. Це вже стало реальністю в геополітичних сутичках між країнами Євросоюзу, а також у відносинах Євросоюзу з його партнерами. Україна, яка щойно входить у програму «Східне партнерство», мусить свідомо розуміти значення екології як «нової дипломатії», оскільки йдеться про мільярди євро та стратегічні інтереси країни.

daliej...

Відзначаючи річницю катастрофи на ЧАЕС, майже ніхто не звернув уваги на перипетії навколо державного підприємства “Чорнобильліс”.

На перший погляд ця справа може здаватися цілком банальною. Ось торік у грудні Міністерство надзвичайних ситуацій перейменувало державне підприємство “Чорнобильліс” на “Чорнобильська пуща”, підвищуючи таким чином рівень організації. Це мало стати нагородою за віддану працю лісників і визнання ролі, яку вони відіграють у ліквідації наслідків катастрофи. Водночас міністерство значно збільшило обсяг обов’язків “Чорнобильської пущі” та площу підконтрольних їй угідь.

daliej...

У польській Сілезії побудують сучасний завод з переробки неякісних сортів вугілля на синтезований газ. Державна Вугільна компанія виділила близько мільйона злотих (350 тис. дол.) на виконання концептуального проекту та підготовку вкладення інвестицій. Пошук інвестора ще не завершено, однак компанія вже веде серйозні переговори з кількома світовими енергетичними гігантами. Готовність інвестувати в сучасні вуглепереробні заводи на території Польщі, які не викидатимуть в атмосферу парникових газів, висловлюють General Electric, Vattenfall, E. ON, RWE, Powerfuel, British Gas та Sasol. Менеджери Вугільної компанії передбачають, що потрібні інвестиції в обсязі 6,2—6,6 млн. злотих, а експлуатація заводу розпочнеться через шість років. Як оцінюють фахівці, щороку в польській частині Сілезії можна переробляти на синтезований газ до 6 млн. тонн вугілля. Його використовуватимуть на місці безпосередньо для виробництва електроенергії (будівництвом електростанції зацікавилася американська General Electric), а також перероблятимуть на газоподібне та рідке паливо (зокрема на бензин) і використовуватимуть як сировину в хімічній промисловості.

daliej...

 

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (ЛНМУ) є однією з найбільш космополітичних установ міста Лева. Тут навчаються, крім українців, сотні студентів з різних куточків світу. ЛНМУ відрізняється від інших медичних ВНЗ України великою кількістю студентів із сусідньої Польщі. Однак схеми, за якими до Львова потрапляють поляки, — це приклад непрозорих, корумпогенних механізмів родом із «кучмізму».

daliej...

Що єднає Ісландію з Закарпаттям? Не так уже й багато. Проте один спільний елемент можна знайти. Це — великі ресурси геотермальної енергії, легкодоступні для промислового використання. Проте є тут один нюанс — ісландці чудово цей потенціал використовують, тоді як більшість закарпатців навіть не усвідомлюють, яке багатство криється в глибинах рідної землі.

daliej...

Країни Європейського економічного простору (ЄвЕП) завдяки екологічному законодавству досягли відчутного прогресу у сфері нейтралізації відходів. Цю домашню роботу мусить також виконати Україна, якщо хочемо всерйоз думати про євроінтеграцію. Легко не буде: «екологічне» законодавство, яке діє в Європейському економічному просторі та Швейцарії, налічує понад 400 правових актів. Його творили поступово протягом 30 років, однак нові члени ЄС мали на його запровадження значно менше часу.

daliej...