Вже два роки козацький корабель чайка “Спас”, збудований у Львові учасниками фонду “Витоки”, ходить Чорним морем,  Дніпром та Південним Бугом, проводячи вишколи для залоги чайки та всіх охочих, вивчаючи козацькі місця, пропагуючи історію свого краю.

Всюди, де з’являється чайка, вона викликає захоплення своєю самобутністю, а залога – колоритом. Завдяки нашій діяльності і походам, про чайку, збудовану в далекому від води Львові дізналися, напевне, всі від Києва до Очакова.

daliej...

Гданськ проголосив себе «світовою столицею бурштину» й послідовно використовує цей лозунг для туристичної промоції міста. Що цікаво, високо оцінені в світі шедеври польських ювелірів, якими гданці не без підстав пишаються, роблять із здебільшого імпортованої сировини. В тому числі з української. Хоча на польському узбережжі Балтики бурштинових надр не бракує, однак складні процедури обмежують видобуток настільки, що ювілери майже повністю залежать від зарубіжних поставок. Зокрема й бурштину з українського Полісся, який вивозиться до Польщі контрабандним способом.

Хоча Гданськ таки обігнав Рівненщину, Україна ще має шанс використати бурштин для промоції свого туристичного потенціалу в світі. Попереду — Євро-2012, яке могло б у цьому допомогти.

daliej...

Коли в найчорніші часи так званого воєнного стану до Польщі прибували делегації зі Швеції для реалізаціїї на Віслі своїх екологічних проектів, польські господарі були цим досить збентежені. Мовляв, який сенс платити за очищення річок «ворожої» держави? Лише через кілька років поляки зрозуміли, що скандинавські сусіди не пускають гроші за вітром. Адже екологічна катастрофа, яка поширювалася в комуністичній Польщі 80-х років минулого століття, призвела до появи перших ознак «вимирання» Балтики. Причому прояви екологічного лиха можна було бачити аж біля шведських берегів. А скандинави уже тоді лідирували в рейтингах як найбільш екологічно розвинені народи світу. Тож не могли не реагувати на те, що величезні обсяги забруднень потрапляли у Балтійське море з водами Вісли, Даугави та Неви, поширюючись у район Ботнічної затоки та спричиняючи незворотні зміни в навколишніх екосистемах.

daliej...

Розмова з Іриною Крібою, координатором Програми балтійського регіону в Україні

Мало хто замислюється над тим, що Україна – балтійська держава. Однак у Європі ця ідея знаходить усе більшу підтримку. Експерти переконані: розвиток нашої країни саме як балтійської допоможе їй швидше інтегруватись у Європу. Розмова з Іриною Крібою – про балтійські перспективи України та Програму балтійського регіону, яка цьогоріч святкуватиме вже своє сімнадцятиліття.

daliej...