Перетнути українсько-польський кордон стало трохи легше. Встигнемо до Євро-2012?
Євро-2012 уже не за горами, а от ситуація на українсько-польському кордоні, як і раніше, далека від європейських стандартів. Однак 2008 рік таки приніс певні позитивні зрушення. Нагадаємо, в січні минув рік із часу запровадження суворих митних правил, котрі практично ліквідували «човникову» контрабанду сигарет — одну з головних причин пробок на західних кордонах.
Торік уперше за всю історію незалежності з’явилася можливість подорожувати між Україною та Польщею без тривалого очікування в пунктах пропуску та сплати хабарів, що безумовно сприятиме розвитку туристичної галузі в Західній Україні. Однак не будемо надто оптимістичними. Адже цивілізовані умови перетину кордону вдалося створити лише… в пішохідному пункті пропуску Шегині—Медика, який відтепер слугує не контрабандистам, а туристам і бізнесменам.
Нині нікого не дивує ситуація, коли польські туристи під’їжджають автомобілем до Медики, залишають машину на стоянці, проходять кордон пішки (всього за десять хвилин) і в Шегинях сідають на маршрутку до Львова. Адже їхати автомобілем через польсько-український кордон — собі дорожче. А чи не могли б такі стандарти перетину кордону функціонувати також в автомобільних пунктах пропуску, в тому числі на кордонах з іншими сусідами?
daliej...
Напередодні літа Державна прикордонна служба України висловила намір спростити кордонні процедури для туристів з країн Європейського економічного простору на час туристичного сезону. Це мало зменшити час очікування на кордоні, а отже — збільшити привабливість України для туристів. Як зазначають представники туристичного бізнесу у Львові, жахливі умови перетину кордону, погана інфраструктура та відсутність професіональної системи туристичного інформування найбільшою мірою знеохочують європейських туристів до приїзду в Україну.
daliej...
Україна та Польща домагаються від ЄУ скасувати заборону, якої ніколи не існувало.
Дипломати намагаються отримати у Брюсселі дозвіл на те, щоб польсько-український кордон можна було перетинати пішки та на велосипеді. Нині це можливо лише в пункті пропуску “Шегині-Медика”, який, проте, цілковито заблокували “човники”.
daliej...
Польські консульські установи не впоруються зі значним зростанням обов’язків, які є неодмінним наслідком глобалізації. Про це пише польська газета Rzeczpospolita.
Причиною паралічу є великомасштабна еміграція поляків, а також виклики нових часів, до яких польська дипломатія виявилася не готовою. Rzeczpospolita алярмує, що вже нині на консульську допомогу в деяких країнах доводиться чекати декілька тижнів.
daliej...
– Підприємці Львівщини невдоволені чергами на пропускних пунктах, оскільки це перешкоджає експорту товарів в Європу.
Про це заявив т. в. о. голови Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть сьогодні на прес-конференції за результатами форуму «Влада і бізнес – партнери», на якому серед іншого розглядали проблеми експорту.
«Сьогодні після обговорення проблем експорту товарів з Львівщини стало відомо, що існує конкретна проблема – черги на кордоні. Наприклад, ЗАТ «Ензим», виробник дріжджів, не встигає вивезти свою продукцію у Бельгію, де підприємство займає 10% ринку», - підкреслив Микола Кміть.
daliej...

Кажуть, що кордон — це візитна картка країни. У випадку України це твердження має подвійну вартість. Адже, на відміну від більшості держав Європи, до якої нібито дуже прагнемо, в київському та львівському аеропортах не знайдеш дешевих сполучень з провідними столицями континенту. Авіаквитки в нас дорогі, бо в Україні заблоковано доступ до ринку для операторів дешевих авіаліній, — це, звісно, шкодить туристичній галузі. А західний турист, хоч і заробляє непогано, тричі помацає кожне євро, перш ніж витратити його на якусь забаганку. За такої ситуації європейським мандрівникам залишається сухопутний шлях, на якому треба здолати не дуже приємний бар’єр — західний кордон України.
Ми вже втомилися писати про звичні для українсько-польського кордону кількагодинні черги, про абсурдну заборону його перетину пішки та на велосипеді. Втомилися називати причини такого становища та подавати шляхи його вирішення. Однак доведеться це зробити в черговий раз.
daliej...
Наведення ладу на кордонах і перетворення їх на зону співпраці та розвитку — завдання нелегке. Тим паче, що практично всі ділянки українського кордону є неприємними для туристів і навколишніх жителів. Проте невдовзі ситуація має змінитися на краще, передусім на кордоні з Польщею — інакше спільне проведення європейського чемпіонату з футболу може перетворитися на великий міжнародний скандал.

Щоб цього не сталося, не треба наново відкривати Америку. Гідні наслідування приклади лежать не так уже й далеко і функціонують у схожих економічно-ментальних реаліях. Йдеться про словацько-польське прикордоння. Воно цілком підходить на роль зразка під час творення нового обличчя українського кордону. Чи можуть прикордонна торгівля та туризм cтати альтернативою зубожінню та контрабанді? Яким чином прикордонне розташування впливає на соціально-економічну ситуацію словацьких та польських Карпат, і що змінило недавнє розширення Шенгенської зони? Кореспондент «ДТ» з’ясовував ці питання у прикордонних районах Словаччини та Польщі, які від 21 грудня минулого року є єдиним регіоном.


Західну Європу охопила антитютюнова лихоманка. Першого лютого набула чинності цілковита заборона палити в громадських місцях у найбільшій за площею країні ЄС — Франції. Виняток зробили лише для кав’ярень, казино та дискотек.

Однак ці правила, на перший погляд радикальні, насправді є дуже ліберальними порівняно із запровадженими в деяких інших країнах континенту. Так, в Ірландії, Іспанії та Італії заборонили палити навіть у пабах — тобто місцях, власне, й створених для того, щоб смачно затягтися за кухлем хмільного напою!
До цього радикального антинікотинового клубу весь час приєднуються нові й нові країни. Зокрема, починаючи з травня не можна буде палити в громадських місцях Шотландії, а від літа — на всій території Великобританії. Причому заборона палити стосуватиметься не лише офісів, громадського транспорту чи театрів, а й пабів і барів. У багатьох країнах Західної Європи не дозволяють палити навіть на вулицях і в парках. І не має значення — є хтось поблизу чи немає: якщо курця помітить поліцейський або зафіксують камери, чималого штрафу не уникнути.
daliej...
Мало хто усвідомлює, що заробіток “човників” із польського кордону – це лише декілька відсотків збитків, яких їхня “праця” завдає економіці Львівщини та Волині.
Приклад польського курорту Закопане підказує, натомість, як правильно використати прикордонні можливості.
daliej...
3 грудня минув місяць відтоді, як МЗС Польщі опублікувало виклад поданої в “Газеті” статті “Європейські виклики польсько-українського прикордоння”, яка чомусь виявилася брутальною фальсифікацією оригінального змісту моєї публікації.
Нагадаю: на нищівну критику “прикордонного питання” та на підказки, як скористатися вдалим досвідом українсько-словацького прикордоння, польське МЗС відреагувало особливим чином. Дипломати помістили на мережному ресурсі www.msz.gov.pl замітку такого змісту: “Львівська газета” написала, що на польсько-українському кордоні все чудово, тоді як на українсько-словацькому – черги та безлад.
daliej...
Контрабанда українських цигарок до Польщі шкодить українській економіці не менш ніж польській, а розбудова пунктів пропуску без блокування дрібного “човникування” є шляхом у нікуди.
daliej...
Продовжують зростати обмінні курси словацької крони та польського злотого. Ще на початку 2006 року за один долар треба було заплатити 32 крони або 3,20 злотого. Сьогодні ці цифри набагато менші — 26 крон і 2,85 злотого. Лише впродовж останніх двох місяців словацька валюта зміцнилася до долара на 12, а польська — на 5%. На думку аналітиків, ці тенденції збережуться, причому швидше зміцнюватиметься валюта Словаччини — країни, економіка якої розвивається зі швидкістю 10% на рік.

Водночас більш як півтора року практично незмінним залишається курс гривні відносно долара. Що це означає? Більшість споживчих товарів коштують в Україні на третину дешевше, ніж у сусідів. Щоправда, висока інфляція в Україні нівелює ефект здешевлення вироблених тут товарів для польського споживача. Цього року споживчі ціни в Україні зросли десь на 12%, тоді як у Польщі — на 1,5, а в Словаччині — на 4%. Беручи до уваги всі наведені вище показники, впродовж останнього року українські товари відносно подешевшали на 11% для словаків та на 1% для поляків. А це дуже важлива інформація для західних районів України: на покупках туристів з-за близького кордону можна непогано заробляти. Особливо в Закарпатті.
daliej...
Польсько-українські відносини розвиваються чудово, а Варшава є стратегічним партнером Києва. Такі оцінки можна почути чи не від усіх польських дипломатів, активістів НУО та політиків, задіяних у співпраці з Україною. Якщо міряти якість українсько-польської співпраці частотою спільних семінарів, конференцій та культурних заходів – то це справді так. Але учасники цих зустрічей із дивовижною послідовністю уникають розмов про жахливу ситуацію на кордоні, яка зводить нашу співпрацю до абсурду. Наче й немає кільканадцятигодинних черг, принизливого ставлення до подорожніх чи фальшивих міліціонерів, котрі, проте, вимагають у поляків цілком реальних грошей. Наче нічого й не відбувається.
daliej...
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.
Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837
Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.





