Бетонова пустеля, місто в місті та один з найдивніших міських районів у цілій Словаччині. Петржалка, хоча на перший погляд не заохочує до відвідування, має багато особливостей, які в цьому місці намагатимемося описати.

Найбільш особливою рисою Петржалки є її розташування. Це єдина частина Словаччини, розташована південніше Дунаю, а водночас район, який межує одночасно з двома державами: Австрією та Угорщиною. Густа забудова Петржалки доходить аж до самого австрійського кордону, а дальший розвиток цієї частини міста, що динамічно розростається, відбуватиметься вже на території сусідніх держав. Кітзе, Берґ і Волфсталь через десять років напевно стануть інтегральною частиною братиславської агломерації. Адже вже сьогодні 90% клієнтів тамтешніх агентств нерухомості становлять словаки, а з Волфсталь і Гайнбурга курсує до Петржалки... автобус братиславського міського транспорту.

daliej...



Якщо якесь місто мало б отримати звання “міста – саду”, то була б ним Братислава. Словацька столиця є наповнена зеленістю, хоча це не стосується всіх кварталів (особливо промислових). Немов до самого серця міста підходять лісові гірські ланцюги Малих Карпат, що розділяють Братиславу на дві відокремлені один від одного частини. З південного-заходу Братиславу оточують зелені пагорби та придунайські заплавні ліси, що знаходяться частково на австрійській території. А посередині міста, при самому Старому місті та залізничному вокзалі, на численних пагорбах, розташувалися зелені житлові квартали – сади, продовженням яких є характерні для Братислави виноградники.

daliej...



Перше, що впало в око, коли я ступила на бруківку міста Братислава – це відсутність галасливих натовпів туристів, тиша, спокій і краса… А далі почалося: Замкова гора, із замком, який нагадує перевернутий стіл, що підпирає своїми ніжками-баштами небо. А біля замку – чудові жовті будівлі, побудовані наче в сучасному стилі, що слугують залом засідань для місцевої влади (колись, як не дивно, вони слугували конюшнями). Костьол св. Мартіна, який має чудовий вигляд із Замкової гори, і виринає поміж яскравих помаранчевих дахів, дивлячись на які чомусь починаєш шукати очима Карлсона, навіть точно знаючи, що його тут і близько немає. Саме в цьому Костьолі проводили коронацію 11 Угорських королів та 8 їх дружин. Висота башти 85 метрів, а на її вершечку знаходиться подушка, на якій лежить позолочена копія Угорської королівської корони вагою 300 кг.

daliej...



Нещодавно повернувся зі Словаччини був тиждень на конференції. Жив у Бойніце, побував у Братіславі, Банській Штявниці, Тренчині. Мав достатньо часу  познайомиться з кулінарією. Вражені цінами харчувалися виключно у ресторанах. Середній рахунок на особу рідко перевищував 10€. Тепер короткий огляд кухні - що найбільше запам'яталося.

daliej...


Тихе, спокійне і затишне містечко з населенням 428 тисяч, що знаходиться на кордоні з Австрією. Братислава, Будапешт і Відень — це три центральноєвропейські столиці, що знаходяться на річці Дунай. Свою розповідь я, як завжди, почну з громадського транспорту.

Я, звісно, ним не користувався, бо місто доволі мале та з компактним центром, але зробив кілька фоток місцевих транспортних засобів. Отже, у Братиславі є тролейбуси, автобуси і трамваї. Частина транспорту пофарбована у фірмовий червоний колір з тетрисом.

daliej...


Ставив цього року перед собою мету побачити 3 нові країни. Тиждень тому (поки викладав пост, пройшло вже 3 тижні) до Вірменії та Литви додалась Словаччина. Хоча всі три країни маленькі, та кожна з них по своєму прекрасна - пише в своєму блогу юзер Котигорошко.

daliej...


Найбільше місто Словаччини є дуже особливе. Незвичайним є вже його розташування: функції столиці виконує місто, розташоване на периферії держави, немов приклеєне до австрійської та угорської столиці. Якщо зробити порівняння з Україною, це так, якби її столицею був Ужгород. Братислава є при цьому єдиною столицею в світі, яка межує одночасно з двома державами, а віддалені один від одного лише на 60 км Братислава та Відень є найближчими столицями в Європі.

Братислава є одночасно старим і молодим містом. Її історія починається вже дві тисячі років тому: вже тоді у стратегічному місці, де Малі Карпати підходять до Дунаю, функціонували кельтські поселення та римські прикордонні укріплення. Територія нинішньої Братислави вже тоді являла собою межі двох світів: римлян та кельтів, Півдня та Півночі. А в пізніших віках Братислава була містом на межі Сходу та Заходу, оскільки саме тудою пролягла сумнозвісна залізна завіса.

daliej...


У Словаччині минув майже рік з моменту, коли крону замінило євро

Дебати про доцільність цієї зміни тривають і надалі, однак для більшості мешканців Словаччини вони вже не є такими важливими, як на початку. Простих людей більше турбує практичний бік справи, а передусім те, чи підприємці не скористаються нагодою збільшити ціни.

Уперше про плановану зміну валюти пересічний словак довідався з телебачення або зі сторінок улюбленої газети. Його відчуття були, швидше за все, змішані. Словаччина пройшла довгий шлях, доки здобула свою державність, а словацька крона, що ввійшла в обіг 1993 року, була одним із символів цієї державності. З іншого боку, прийняття євро означало, що Словаччина має успіхи, що вона є важливою частиною Європи. А обігнати чехів, яким євро ще не світить, - це привід для гордості для кожного словака!

daliej...



Замість жорсткої фіскальної політики — радикальне скорочення видатків та жорстка фінансова дисципліна. Саме таку стратегію подолання кризи обрав польський уряд. Команда Дональда Туска поставила перед собою доволі амбітну мету: використати час кризи для реформування громадських фінансів і якомога швидше увійти до єврозони. Така стратегія, як сподівається міністр фінансів Яцек Ростовскі, буде позитивно сприйнята інвесторами, котрі мали б асоціювати Польщу радше зі стабільною Словаччиною, ніж із кризовими країнами Центральної Європи, такими як Угорщина, Латвія чи Україна.

Та не встигли поляки висловити своє захоплення успіхами Словаччини, яка в першій стадії кризи зберегла дивовижну стабільність, аж ось між Дунаєм та Татрами почалася справжня рецесія. Одна з її причин — занадто міцний курс обміну крони на євро. Результат? Словаки мають відносно багато міцного євро в кишені, але порівняно з сусідами тут стало занадто дорого купувати, відпочивати та виробляти.

daliej...


Цієї суботи словацькі виборці остаточно вирішать, чи на наступні п'ять років їх країну очолить чоловік, чи жінка. В другому турі президентських виборів обиратимуть з-поміж двох претендентів: провладного кандидата, чинного глави держави Івана Ґашпаровіча та представника правоцентристської опозиції Івети Радічової.

daliej...


 



Якщо Шацькі озера вивчені вздовж і впоперек, тож треба їхати на Мазури. Це чудовий вибір для тих, хто хоче відпочивати, змагаючись із водою та вітром.

Вармінсько-Мазурське воєводство називають «країною тисячі озер». У самій столиці регіону, тобто в Ольштині, озер налічується аж дев’ятнадцять, з яких три великих. Однак Вармінсько-Мазурський край — неоднорідний: є місця, де озер більше, ніж суші, а є також цілі повіти, де великої води не зустрінеш — як, наприклад, на заселеній етнічними українцями північній Вармії. А найбільше води саме в дивовижній країні великих мазурських озер, що розташована поміж російським кордоном та низинною Мазовією, у східній частині вармінсько-мазурського краю.

daliej...


Яхтова гавань у Гдині


Фото: Якуб ЛОГІНОВ

Чудові пляжі, сонце, казкова морська вода. Неподалік — старовинні міста й середньовічні замки. Така картинка асоціюється радше з теплими південними морями, ніж із холодною Балтикою. Але цього літа варто перевірити, наскільки стереотип зимного Балтійського моря відповідає дійсності. Всупереч поширеній думці, приблизно від половини червня до першого тижня вересня температура води на південнобалтійських пляжах цілком прийнятна для купання. А польське узбережжя — це не тільки море й пляжі, а й безліч принад у ближчому й дальшому сусідстві. Причому за цілком божеські для пересічного українця гроші.

daliej...


Заведено вважати, що Польща та Словаччина на десяток-два років обігнали в розвитку Україну. Одначе східні межі Європейської Унії, яка є об’єктом мрій не одного українця, не вселяють оптимізму. Вельке Капушани, Собранці, Вишне Немецьке, Вельке Слеменце, Перемишль, Томашів... Мешканці цих міст і сіл інколи кажуть, що “Європа до них не дійшла”, що вона зупинилися десь поблизу Кошіць, Ряшева, Любліна.



Як живуть ці люди? Як вони дають раду з близько 30-відсотковим безробіттям, бідністю та браком перспектив на майбутнє? Чи недалекий український кордон є приязним для туристів і чи сприяє мирній співпраці близьких між собою народів? Щоб з’ясувати це, кореспондент “Газети” побував у прикордонній смузі Підкарпаття, Люблінщини та Кошіцького краю.

daliej...


Однак, схоже, цього разу щось таки змінилося. Ні, не відкрили нового пункту пропуску, не покарали відповідальних за штучне затримування. Загалом на польсько-українському кордоні не змінилося нічого, бо тут і навряд чи щось може змінитися.



Проте не слід забувати: поняття "західний" та "польський" не тотожні, адже ми маємо на Заході ще двох інших сусідів. Серед них – Словаччина, в яку з 1 травня можемо їздити за безкоштовними візами, як і до Польщі, Чехії чи Угорщини. Натомість від того ж дня словакам не потрібно мати візу для в'їзду на територію України. У зв'язку з цим "Поступ" вирішив з'ясувати, як це нововведення вплинуло на ситуацію на межі Словаччини та Закарпаття. Чи тамтешні пункти пропуску перетворилися на таку ж саму пародію, як "Шегині – Медика", чи, може, навпаки, є прикладом того, що все-таки на кордоні може бути інакше?

daliej...


Він відрізняється від решти країни практично всім – унікальним ландшафтом, особливою історією, національностями мешканців. Якщо розселені внаслідок акції “Вісла” українці десь у Польщі й можуть почуватися справжніми господарями своїх сіл і міст, то насамперед на Вармії та Мазурах.

 





daliej...



Bałtycka Ukraina
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.




:-)
Студия Mastak Online

Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837

Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.