КЛЮЧ до європейської інтеграції України, ймовірно, лежить не у Брюсселі чи Парижі, а в Осло та Рейк’явіку.
Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA) та Європейський економічний простір (ЕЕА) дають більшість тих переваг інтеграції, які бажані пересічному українцеві. Зате вони позбавлені притаманних ЄУ недоліків: бюрократії, недемократичності, заполітизованості, майже нульового зростання ВВП. Чому тоді перспектива приєднання до EFTA не є над Дніпром темою обговорення?
daliej...

Коли наприкінці дев’яностих готувалися до відкриття регулярних залізничних перевезень контейнерів між портами у Гданській та Одеській затоках, здавалося, що планований «сухопутний міст» стане справжнім хітом. Однак попри всі свої переваги, відкрите 2001 року сполучення не виправдало себе. Проект провалився, хоча всі проведені дослідження доводили його доцільність. Та якщо все мало бути так чудово, то чому ж таки не вийшло? Чи в усьому винен лише людський чинник, а саме — нездатність послідовно розв’язувати назрілі проблеми, яких не бракує між польською та українською транспортними системами?
Запитання не зайве, та не випадково порушуємо його саме зараз. Адже на черзі — реалізація наступних великих проектів із циклу «сполучення України з Балтикою». Йдеться про чергові підходи до реалізації нафтопроводу Одеса—Броди—Гданськ та про концепцію «Балтійська Україна», яка передбачає створення українського термінала в сусідньому з Гданськом Ельблонзі та розвиток залізничних сполучень цього порту з Західною Україною.
daliej...
На засіданні експертів з питань будівництва ширококолійної залізниці з Києва до Відня, що відбулося у Братиславі (Словаччина), обговорили економічну доцільність такого проекту. Зокрема, перед українськими залізничниками стоять завдання збереження пропускної здатності за напрямком цього транспортного коридору, а також збільшення кількості ремонтних робіт для її зростання.
daliej...
Коли УЄФА мала обрати одну з кандидатур на проведення Євро-2012, українсько-польську заявку критикували з різних міркувань. Однак чи не найбільш серйозним зауваженням скептиків була здатність українців і поляків тісно співпрацювати в одній команді. Адже слова про «стратегічне партнерство» — це одне, а, приміром, та ж координація транспортних інвестицій по два боки кордону не виходить найкраще. Та хіба може бути інакше, коли представники обох націй недостатньо розуміють реалії та потреби сусіда.
У Західній Україні не бракує осіб, котрі володіють польською та розбираються в польських реаліях. Натомість для більшості поляків Україна надалі асоціюється лише з Радянським Союзом, «човниками» з-за «закоркованого» кордону та соціальною напруженістю. Зрештою, нещодавні протести контрабандистів із польського прикордоння, котрі заявляли на весь світ про свої «права» вільно перевозити цигарки до Польщі, тільки зміцнили ці стереотипи. У цьому контексті доречне запитання: чи люди, чиї знання про Україну обмежуються лише телевізійними сюжетами про «човників» та заробітчан, здатні успішно співпрацювати з українськими партнерами над подоланням спільних проблем?
daliej...
Невдовзі західноукраїнські обласні центри можуть прийняти до «Єврорегіону «Балтика». За словами фахівців, це відкриє перед містами та областями нові можливості у сфері збереження довкілля, а в перспективі стане основою для створення нових міжнародних транспортних коридорів.
daliej...
Балтійські країни прагнуть створити в регіоні базовий порт для перевалки контейнерів у трансокеанських сполученнях. Здійснення цих намірів означало б радикальну модифікацію нинішньої концентричної моделі контейнерних перевезень (hub and spoke), яка ставить у виграшну позицію порти Нідерландів, Бельгії та Німеччини, однак невигідна всім іншим. Не дивно, що периферійні країни не хочуть миритися з нинішнім диктатом і роблять усе можливе, щоб відібрати у країн Північного моря монополію на трансокеанські перевезення.

Несподівано їм на допомогу прийшли єесівські чиновники, яким не до вподоби пробки на під’їзних шляхах до північноморських портів і величезні екологічні проблеми, спричинені надмірною концентрацією вантажопотоків.
Цікаво, що успіх Балтики у трансокеанських перевезеннях значною мірою залежатиме від її спроможності з’єднати балтійські порти з чорноморськими та каспійськими. У будь-якому разі від налагодження таких сполучень Україна та інші чорноморські країни тільки виграють.
daliej...
Мало хто усвідомлює, що Львівщина є інтегральною частиною Балтійського регіону, який зараховують до найважливіших, а водночас найбільш переспективних районів світу.
daliej...
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.
Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837
Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.




