Уряд Дональда Туска висловив свою негативну позицію стосовно реалізації концепції "Балтійська Україна". Рішенням віцеміністра інфраструктури Анни Випих-Намьотко скасовано постанову попереднього уряду Ярослава Качинського, якою встановлювали Багаторічну програму будівництва судоплавного каналу через Косу Вісли. В цій ситуації не буде можливе створення українського портового комплексу на території Порту Ельбльонг, як попередньо планувалося.

Разом із тим, уряд Дональда Туска не підтримує ініціативи приєднання України до Гельсінської конвенції, ані інших ініціатив, які мали за мету інтегрувати Україну з перспективним Балтійським Регіоном. Пріоритетом закордонної політики польського уряду на Сході залишається Росія, а реалізація ініціативи "Балтійська Україна" не лежить у інтересах Москви.

Міністерство інфраструктури РП відмовилося від підтримки створення залізничного коридору Гдиня - Варшава - Люблін - Рава-Руська - Львів, а Міністерство середовища не підтримує ідеї фінансової допомоги Західній Україні в вирішенні екологічних проблем української частини басейну Балтики.

Морське середовище Гданська і Гдині багато разів декларувало бажання замінити Ельбльонг у ролі "Балтійського порту для України", очікуючи водночас від координатора "Балтійської України" безкоштовної промоції їх ініціатив на українському ринку. Подібні очікування висловлювало керівництво Порту Ельбльонг та влада Вармінсько-Мазурського воєводства. Колектив, пов'язаний із сайтом www.baltic-ukraine.com вважає ці пропозиції неповажними та вирішило про припинення дії "Балтійської України". Зрозуміло, ми надалі підтримуємо ідеї, які лягли в основи концепції "Північного вектора євроінтеграційної політики України", однак на сьогоднішній день не бачимо можливості їх реалізації.

У справах пов'язаних із науковою, освітньою, суспільною та екологічною співпрацею України з Балтійським регіоном радимо контактуватись із українським центром Балтійського університету, що діє при ЛНУ ім. Івана Франка - www.balticuniv.uu.se.

У справах, пов'язаних із промоцією залізничних коридорів, просимо зв'язатися з відповідними залізничниками (за бажанням можемо надіслати координати відповідних осіб).

У справах, пов'язаних із транспортом українських товарів через Порт Ельбльонг до Калінінграду, просимо контактуватися безпосередньо з Управлінням порту: port@port.elblag.pl www.port.elblag.pl

Запитання преси щодо "Балтійської України" просимо керувати безпосередньо на адресу директора Управління Порту Ельбльонг, пана Юліана Колтонського: тел. +48 602 337 308

***

Що далі?

Від 1 лютого 2010 партнером та спонсором сайту "Балтійська Україна" став Готель ПЛЮС** з Братислави (Словаччина). На сайті далі будемо публікувати цікаві матеріали на різні теми, однак дедалі більше з них стосуватиметься саме Братислави та Словаччини. Водночас запрошуємо до відвідання веб-сторінки Готелу ПЛЮС** www.hotelyplus.sk та до екскурсій до Братислави.

Про атракції словацької столиці можете прочитати на польськомовній версії цього сайту, а невдовзі така інформація з'явиться також тут. Братислава, окрім іншого, приваблює низькими цінами: хоча це серце Євросоюзу, ціни є тут нижчими, ніж у Києві, Варшаві, Відні чи Будапешті. Ночування в двозірковому Готелі Плюс коштує 23 євро (докладний цінник на www.hotelyplus.sk), а в нашому студентському інтернаті ціни починаються з 12 євро. Багато туристів зупиняється в нашому готелі та їздить звідси на екскурсії до недалекого Відня (60 км, 1 година їзди) та Будапешта (200 км, 2.5 год.).

Якщо маєте якісь запитання, пишіть: kuba.loginow@gmail.com

Сайт "Балтійська Україна" поступово змінить назву на "Порт Європа".

Львів і Луцьк можуть невдовзі стати асоційованими членами єврорегіону “Балтика”. Відповідну заявку вже схвалили на засіданні ради польської асоціації громад єврорегіону, а 11 червня справу обговорюватимуть на міжнародному засіданні усіх членів цієї організації.

Співпраця двох західноукраїнських міст із єврорегіоном “Балтика” – це один із заходів, які реалізують в рамках програми “Балтійська Україна”. Її ініціатором є місто й морський порт Ельбльонг, що на півночі Польщі, поблизу Калінінграда.

daliej...

Львівська обласна рада закликала Огризька та Яценюка долучити Україну до Гельсінської конвенції про охорону середовища Балтійського моря. Відповідне звернення від Обласної ради до Міністра закордонних справ та голови парламенту депутати проголосували 26 лютого переважною більшістю голосів. Цю заяву ініціював депутат від БЮТ Остап Козак.

- Відомо, що значна частина Львівщини та Волині розташована в басейні Балтійського моря. Притокою Західного Бугу є зокрема дуже забруднена річка Полтва, яка збирає неочищені стоки з густонаселеного міста Львів. Прийняття Гельсінської конвенції допоможе Україні залучати іноземні дотації для вирішення екологічних проблем двох західних областей, оскільки в такому разі вони будуть офіційно визнані спільними проблемами всіх країн - сторін Конвенції, а також Європейської комісії - переконував депутатів Остап Козак.

daliej...

Україна, як, утім, і Росія, досі не позбулася своєї традиційної біди — поганих доріг. Історично транспортний комплекс країни приростав насамперед залізницями. Тому сформована протягом багатьох десятиріч залізнична мережа України за своїми показниками загалом відповідає рівню залізниць розвинених європейських держав. Так, за довжиною залізничних ліній Україна посідає третє місце серед країн — учасниць Організації співробітництва залізниць, поступаючись за цим показником лише Росії та Китаю. 

Вагон-цистерна з розсувними колісними парами

Водночас недалекоглядні і технічно неграмотні рішення, прийняті за часів екстенсивного розвитку залізничного транспорту на так званому просторі 1520 мм, такі як наднормативне перевантаження вагонів, звуження колії від початкового розміру 5 футів (дорівнює 1524 мм), запровадження суперважковагових поїздів, відступи від обгрунтованих норм утримання рухомого складу і колії, призвели до накопичення негативних явищ, які погіршили стан залізничного господарства в умовах переходу до ринкової економіки.

daliej...

Замість контрабанди цигарок до Польщі - працевлаштування в нових "проекологічних" заводах, що вироблятимуть продукцію на експорт до Скандинавії. Таку пропозицію для Львівщини та Волині висуває начальник морського порту в польському місті Ельбльонг, у якому планують створити автономний український термінал. - "Ми повинні розглядати Західну Україну як інтегральну частину Балтійського регіону. Це означає повне інтегрування принаймні двох західних областей в економічну та транспортну систему Балтійської Європи, яка являється одним із найбільш перспективних регіонів світу, - зазначає Юліян Колтонський, начальник морського порту Ельбльонг. - Однак слід мати на увазі, що ніхто в Скандинавії не купуватиме українських виробів, якщо вони не будуть вироблені за "чистішими" технологіями. Вже нині управління екологічною якістю виробів - це у Скандинавії ринкова необхідність, а що вже говорити про 2013 рік, коли український порт почне працювати на повну", - тлумачить свою ідею пан Колтонський.

Однак створення українського порту на Балтиці, в якому працюватимуть етнічні українці з польського регіону Вармія-Мазури - це лише один із елементів ширшої концепції балтійської інтеграції України. Чи в такому разі можна говорити про початок українсько-польсько-шведського "стратегічного партнерства", зі сполучною ланкою в українському портово-аналітичному центрі в Ельбльонзі? Не виключено. В кожному разі таке завдання поставила собі міська влада Ельбльонга та регіональна влада Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі, в якому багато провідних посад займають етнічні українці.

daliej...

Україна не мусить пасивно дивитися на російські транспортні проекти на Балтиці, які зачіпають стратегічні інтереси держави. Йдеться, зокрема, про Північно-Європейський газопровід і наміри Росії закрити нафтопровід «Дружба», переводячи транзит нафти на балтійські танкери. Як з’ясувало «ДТ», Україна має можливість реально вплинути на блокування цих проектів з екологічних причин. Або принаймні затягувати процес чи шантажувати Москву використанням цієї «зброї» у тому разі, коли та вдасться до чергових недружніх дій на адресу свого сусіда.

Для того щоб офіційний Київ міг висловити такі застереження, а їх розгляд став обов’язковим для всіх балтійських держав, Європейської комісії і Росії, треба небагато. Достатньо лише підписати й ратифікувати Гельсінкську конвенцію з питань охорони середовища Балтики, долучитися до кількох організацій балтійської співпраці, в яких уже давно чекають на Україну, та почати реалізацію кількох екологічних проектів. Цього достатньо, щоб змусити Росію переглянути свої енергетично-транспортні проекти, що загрожують українській економічній безпеці, та водночас відкрити Україні новий шлях до членства в структурах ЄС.

daliej...

Львівська обласна рада звернулася до голови ВРУ Арсенія Яценюка та міністра закордонних справ України Володимира Огризка вжити заходів щодо підписання Україною Гельсінської конвенції про захист морського довкілля території Балтійського моря.

daliej...

Україна повинна підписати Гельсінську конвенцію про захист морського довкілля району Балтійського моря. Адже залучення нашої країни до неї дасть змогу Львівській та Волинській областям отримати фінансування для вирішення екологічних проблем цих регіонів. Відтак, депутат Львівської обласної ради Остап Козак ініціював винесення на сесію ЛОР звернення до голови Верховної Ради та міністра закордонних справ України про необхідність підписання цієї конвенції. Про це він повідомив у коментарі ZAXID.NET.

daliej...

Реалізація ініціативи “Балтійська Україна” буде можлива лише, якщо Україна долучиться до Гельсінської конвенції про захист природного середовища Балтики та його басейну.

Мало хто усвідомлює, що Україна має більший вплив на якість морського середовища Балтики, ніж Естонія. Тільки у Львові, більшість якого належить до басейну Балтійського моря (за винятком, зокрема, “чорноморських” Левандівки й Сихова), проживає близько 800 тисяч мешканців. До цього слід ще додати менші міста та села “балтійської” частини Львівщини й Волині, зокрема такі промислові центри, як Сокаль, Червоноград і Нововолинськ. Разом – це майже півтора мільйона мешканців, тобто стільки ж, скільки живе в суто балтійській Естонії.

daliej...

daliej...

Портова влада Ельбльонга - польського міста поблизу Ґданська та Калінінграда, оприлюднила намір створити в порту термінал для українських вантажів. Таким чином Ельбльонг став єдиним морським портом на Балтиці, який проголошує намір спеціалізуватися в обслуговуванні українського транзиту.

daliej...

Створення українського термінала на польському узбережжі Балтійського моря вже не за горами.

daliej...

Ельблонзький секретаріат Єврорегіону «Балтика» проводить консультації з питання визначення можливих шляхів залучення Львова до балтійської співпраці. Ініціатор цього – Управління Морського порту Ельблонґ, яке прагне створити над Вісляним лиманом «Балтійський порт для України». Як ми вже повідомляли, ключову роль у цьому проекті мають відіграти етнічні українці Вармінсько-Мазурського воєвідства, яких Управління порту вважає ідеальними кандидатами на майбутні посади в «українському порту» та пароплавних компаніях.

daliej...

«Балтійський порт для України» хоче створити на своїй території керівництво Морського порту Ельблонґ. Цей найсхідніший морський порт Польщі має спеціалізуватися насамперед в обслуговуванні невеликих експортних партій генеральних та наволочних вантажів із території Західної України.

daliej...

Цілком можливо, що Львів матиме свій... морський порт у Балтиці та долучиться до співпраці в рамках Єврорегіону “Балтика”. Такі революційні пропозиції на адресу Андрія Садового надіслало Управління морського порту Ельбльонг (Польща), що діє з ініціативи міської влади цього вармінсько-мазурського міста.

daliej...

Громадянська стратегія закріплення української присутності на Балтиці за 2008 – 2013 роки

Спільна розробка учасників українсько-польсько-шведсько-білоруської громадянської кампанії “Балтійська Україна”

www.baltic-ukraine.com

Ельбльонг – Ольштин – Гдиня – Львів – Київ – Гурово Ілавецьке – Моронг – Упсала

/проект/                                  січень 2008 р.

daliej...