«Балтійська Україна» - це звучить оригінально та несподівано.
Яка Балтійська Україна, де Україна, а де Балтика – це типова перша
асоціація від почутого. Насправді ж «Балтійська Україна» - це концепція
формування північно-західного вектора євроінтеграційних процесів України.
На цьому сайті ми подаємо інформацію про переваги, які виникають
зі співпраці зі скандинавськими та балтійськими партнерами.
Ми повідомляємо про перспективи приходу скандинавських інвестицій на Львівщину
та Волинь та експорту українських товарів на ринки Півночі через Порт Ельбльонг,
який позиціонує себе як “Балтійський порт для України”. Загалом програма
«Балтійська Україна» - це сукупність проектів та не формалізованих дій різних
державних та неурядових організацій, а також фізичних осіб, спрямованих на
інтегрування України з Балтійською Європою.
Čytaj daliej ...
Тут ідеться насамперед про створення логістичної системи Україна-Балтика,
долання бар'єрів на західному кордоні України, включення української частини
басейну Балтійського моря до балтійських програм міжнародного екологічного
співробітництва, а також про інформаційну підтримку процесів Балтійської
інтеграції України та Білорусі.
Автором ідеї, власником цього сайту та координатором програми виступає Якуб Лоґінов
– журналіст української преси, експерт з питань морського господарства та водночас
інженер у спеціальності екології виробів. Програму координують: власник сайту,
громадська організація el-Baltic та Управління морського порту Ельбльонг (цей список відкритий).
Головний медіа-партнер – тижневик “Дзеркало тижня”. «Хребтом» нашої програми
є проект логістичної системи Україна-Балтика, яка включає в себе: будівництво
пароплавного каналу через Косу Вісли (Польща), розвиток Порту Ельбльонг як
«Балтійського порту для України», модернізація залізничного шляху
Ельбльонг-Ольштин-Варшава-Люблін-Львів (через Рава-Руську)/Ковель (через Ягодин).
Скандинавська та загалом північна (балтійська) тематика маловідома в Україні.
Проте останнім часом з-за Балтики надходять дуже оптимістичні сигнали, які
свідчать про щире зацікавлення скандинавів співпрацею з Україною. Тут ідеться про різні форми співпраці:
- екологічну – фінансування проектів з поліпшення стану середовища української частини
басейну Балтики, що заодно допоможе захищати це вразливе море,
- економічну – скандинави не проти інвестувати в Україні, переводити
сюди виробництво з метою зниження коштів (виробляти в Україні дешевше), а вироблені
товари експортувати на Північ через балтійський порт Ельбльонг. Однак для того треба
створити логістичну систему Україна-Балтика, яку ми лобіюємо,
- гуманітарну – реалізація проектів, спрямованих на зміцнення
стабільності, суверенітету та добробуту України та Білорусі, а також протидії
транскордонним патологіям (ВІЛ-СНІД, торгівля наркотиками, зброєю та “живим товаром”,
радіаційна небезпека). Це зрозуміло, оскільки евентуальна дестабілізація ситуації в
Україні та Білорусі або ж відновлення Російської Імперії шляхом долучення
названих країн прямо загрожує стабільності Скандинавії.
- політичну – створення геополітичної осі Україна-Польща-Швеція,
з можливим розширенням на Південний Кавказ (Грузія-Азербайджан) та Норвегію.
Політична вага Швеції в ЄС не дорівнює її потенціалу та амбіціям, а “стратегічне партнерство” з
Польщею, Україною та Грузією може допомогти Стокгольму в зміцненні свого значення на міжнародній арені.
Причини того, що скандинави дедалі більше зацікавленні у співпраці з Україною –
прагматичні (і вони детально висвітлені на нашому сайті). Тут немає місця на романтику.
І вигоди для двох сторін від такої посиленої співпраці – конкретні та очевидні. Та слід
мати на увазі, що інформаційний бар'єр та відсутність транспортних сполучень на осі
Україна-Балтика сильно гальмують цю співпрацю та балтійську інтеграцію України загалом.
Відтак мета програми “Балтійська Україна” – об'єднати, координувати та підтримати
всілякі дії, процеси та проекти, які призводять до нівелювання цих бар'єрів.
Запрошуємо до уважної лектури нашого сайту (також його польської та білоруської версії)
– ви самі здивуєтесь, наскільки виправданим є твердження що Україна – не тільки чорноморська,
але водночас і балтійська держава. Якщо чогось не знайшли, хочете
поділитися своїми спостереженнями чи сумнівами, запропонувати співпрацю,
чи просто висловити свої критичні зауваження - запитуйте, пишіть: baltic.ukraine@gmail.com, ecology@baltic-ukraine.com
Нижче вміщуємо найважливіші статті з усіх розділів, в хронологічному порядку
(найсвіжіші – на верху). Тут є також матеріали, які не стосуються головної
теми нашої програми. Якщо Ви потрапили на цей сайт вперше, для кращої орієнтації
читайте сайт по окремих розділах.
Вже два роки козацький корабель чайка “Спас”, збудований у Львові учасниками фонду “Витоки”, ходить Чорним морем, Дніпром та Південним Бугом, проводячи вишколи для залоги чайки та всіх охочих, вивчаючи козацькі місця, пропагуючи історію свого краю.
Всюди, де з’являється чайка, вона викликає захоплення своєю самобутністю, а залога – колоритом. Завдяки нашій діяльності і походам, про чайку, збудовану в далекому від води Львові дізналися, напевне, всі від Києва до Очакова.
За три роки свого існування чайка «СПАС» здійснила такі походи:
· від Миколаєва до Балаклави в жовтні – листопаді 2006 р.;
· від Балаклави до Батумі в травні 2007р.;
· від Батумі до Одеси в травні 2007р.;
· Одеса – Миколаїв – Севастополь – Ялта в червні – липні 2007р.;
· Ялта – Керч – Азовське море – о. Тузла – Ялта в серпні 2007р.;
· створення фестивалю “Козацький острів” на Хортиці, пластовий табір біля Києва, похід до могили отамана Сірка в Капулівку, походи по Дніпру від червня по жовтень 2008 р.
що складає більше як 2500 м.миль.
У випробувальному поході до Батумі на День Незалежності Грузії чайка показала себе справжнім українським островом, носієм народної дипломатії. За час перебування в Батумі чайку відвідали тисячі гостей, знайомилися з Україною та її культурою, цікавилися історією та козацтвом.
В даний момент чайка стоїть у Нікополі. В найближчих планах — в травні місяці перевезення чайки на причепі через цілу Україну та Польщу до Вісли та вихід у Балтійське море для реконструкції події, котра відбулася на Балтиці у 1635-ому році. На запрошення польського короля Владислава IV козацький флот на 30-тьох чайках, половина з яких - перероблені рибальські човни, перемогли в Балтиці непереможній на той час флот шведів, захопили флагман і кілька кораблів. Бій був надзвичайно цікавий і швидкий, і після цього шведи дали спокій польському узбережжю на 50 років.
В кінці червня — початок першої частини проекту “Козацька Атлантика” – похід до Амстердаму на міжнародний фестиваль історичних кораблів, що відбудеться в липні місяці цього року. Далі – узбережжям всієї Європи до Канарських островів, де почнеться наша Трансатлантична мандрівка. Європейська частина походу триватиме від червня по листопад 2010 року.
Наш похід буде широко висвітлюватися у мас-медіа, за відзнятими матеріалами ми створимо фільм, видрукуємо календар, буклети та поштівки, на яких може бути Ваш логотип, по маршруту походу відбуватимуться прес-конференції, зустрічі з громадськістю та українцями за кордоном (Гданськ, Амстердам, Шербург, Брест, Бордо, Лісабон, та ін.). Ваш логотип також може бути нанесений на одне з діючих вітрил корабля, ми можемо брати участь у рекламних та агітаційних акціях в Україні та за кордоном.
Пропонуємо Вам долучитися до історичного походу чайки – дообладнанню необхідними засобами безпеки та матеріальному забезпеченню походу.
Необхідна сума для успішного здійснення європейської частини проекту ”Козацька Атлантика” - 45 000 Євро.
Разом ми можемо зробити велику справу для цілої держави.
Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837
Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.