«Балтійська Україна» - це звучить оригінально та несподівано.
Яка Балтійська Україна, де Україна, а де Балтика – це типова перша
асоціація від почутого. Насправді ж «Балтійська Україна» - це концепція
формування північно-західного вектора євроінтеграційних процесів України.
На цьому сайті ми подаємо інформацію про переваги, які виникають
зі співпраці зі скандинавськими та балтійськими партнерами.
Ми повідомляємо про перспективи приходу скандинавських інвестицій на Львівщину
та Волинь та експорту українських товарів на ринки Півночі через Порт Ельбльонг,
який позиціонує себе як “Балтійський порт для України”. Загалом програма
«Балтійська Україна» - це сукупність проектів та не формалізованих дій різних
державних та неурядових організацій, а також фізичних осіб, спрямованих на
інтегрування України з Балтійською Європою.
Čytaj daliej ...
Тут ідеться насамперед про створення логістичної системи Україна-Балтика,
долання бар'єрів на західному кордоні України, включення української частини
басейну Балтійського моря до балтійських програм міжнародного екологічного
співробітництва, а також про інформаційну підтримку процесів Балтійської
інтеграції України та Білорусі.
Автором ідеї, власником цього сайту та координатором програми виступає Якуб Лоґінов
– журналіст української преси, експерт з питань морського господарства та водночас
інженер у спеціальності екології виробів. Програму координують: власник сайту,
громадська організація el-Baltic та Управління морського порту Ельбльонг (цей список відкритий).
Головний медіа-партнер – тижневик “Дзеркало тижня”. «Хребтом» нашої програми
є проект логістичної системи Україна-Балтика, яка включає в себе: будівництво
пароплавного каналу через Косу Вісли (Польща), розвиток Порту Ельбльонг як
«Балтійського порту для України», модернізація залізничного шляху
Ельбльонг-Ольштин-Варшава-Люблін-Львів (через Рава-Руську)/Ковель (через Ягодин).
Скандинавська та загалом північна (балтійська) тематика маловідома в Україні.
Проте останнім часом з-за Балтики надходять дуже оптимістичні сигнали, які
свідчать про щире зацікавлення скандинавів співпрацею з Україною. Тут ідеться про різні форми співпраці:
- екологічну – фінансування проектів з поліпшення стану середовища української частини
басейну Балтики, що заодно допоможе захищати це вразливе море,
- економічну – скандинави не проти інвестувати в Україні, переводити
сюди виробництво з метою зниження коштів (виробляти в Україні дешевше), а вироблені
товари експортувати на Північ через балтійський порт Ельбльонг. Однак для того треба
створити логістичну систему Україна-Балтика, яку ми лобіюємо,
- гуманітарну – реалізація проектів, спрямованих на зміцнення
стабільності, суверенітету та добробуту України та Білорусі, а також протидії
транскордонним патологіям (ВІЛ-СНІД, торгівля наркотиками, зброєю та “живим товаром”,
радіаційна небезпека). Це зрозуміло, оскільки евентуальна дестабілізація ситуації в
Україні та Білорусі або ж відновлення Російської Імперії шляхом долучення
названих країн прямо загрожує стабільності Скандинавії.
- політичну – створення геополітичної осі Україна-Польща-Швеція,
з можливим розширенням на Південний Кавказ (Грузія-Азербайджан) та Норвегію.
Політична вага Швеції в ЄС не дорівнює її потенціалу та амбіціям, а “стратегічне партнерство” з
Польщею, Україною та Грузією може допомогти Стокгольму в зміцненні свого значення на міжнародній арені.
Причини того, що скандинави дедалі більше зацікавленні у співпраці з Україною –
прагматичні (і вони детально висвітлені на нашому сайті). Тут немає місця на романтику.
І вигоди для двох сторін від такої посиленої співпраці – конкретні та очевидні. Та слід
мати на увазі, що інформаційний бар'єр та відсутність транспортних сполучень на осі
Україна-Балтика сильно гальмують цю співпрацю та балтійську інтеграцію України загалом.
Відтак мета програми “Балтійська Україна” – об'єднати, координувати та підтримати
всілякі дії, процеси та проекти, які призводять до нівелювання цих бар'єрів.
Запрошуємо до уважної лектури нашого сайту (також його польської та білоруської версії)
– ви самі здивуєтесь, наскільки виправданим є твердження що Україна – не тільки чорноморська,
але водночас і балтійська держава. Якщо чогось не знайшли, хочете
поділитися своїми спостереженнями чи сумнівами, запропонувати співпрацю,
чи просто висловити свої критичні зауваження - запитуйте, пишіть: baltic.ukraine@gmail.com, ecology@baltic-ukraine.com
Підтримай балтійську інтеграцію – Північний вимір європейської інтеграції України!
Нижче вміщуємо найважливіші статті з усіх розділів, в хронологічному порядку
(найсвіжіші – на верху). Тут є також матеріали, які не стосуються головної
теми нашої програми. Якщо Ви потрапили на цей сайт вперше, для кращої орієнтації
читайте сайт по окремих розділах.
Цієї суботи словацькі виборці остаточно вирішать, чи на наступні п'ять років їх країну очолить чоловік, чи жінка. В другому турі президентських виборів обиратимуть з-поміж двох претендентів: провладного кандидата, чинного глави держави Івана Ґашпаровіча та представника правоцентристської опозиції Івети Радічової.
У словацькій політичній системі президент не має великої влади, оскільки вона зосереджена в руках прем'єра та його уряду. Тому, на відміну від українських президентських виборів, на цю кампанію не пішли якісь особливо великі фінансові засоби. Незважаючи на це, результати виборів не можна вважати зовсім неважливими. Президент може й повинен бути активним учасником суспільного життя та має великий вплив на імідж країни за кордоном. Крім того, якщо переможе кандидатка опозиції Івета Радічова, то відносини президента та уряду докорінно зміняться, адже теперішній президент Іван Ґашпаровіч, як союзник коаліції прем'єра Роберта Фіца, підтримує з урядом дружні стосунки. Також варто зазначити, що більшість словаків голосує згідно зі своїми партійними симпатіями, тож результати голосування можна вважати ключовими в контексті дуже важливих парламентських виборів, які відбудуться наступного року.
Отож - ким є суперники та хто за ними стоїть? Чинний президент Іван Ґашпаровіч є кандидатом владної коаліції, до якої входять три партії: соціально-демократична (SMER), народна (HZDS) та націоналістична (SNS), а об'єднує їх передусім популізм. Ґашпаровіч опирається насамперед на виборців партії SMER, яку підтримує 30-40% словаків.
Натомість Івета Радічова представляє праву партію SDKЪ-DS, яку асоціюють з Мікуляшом Дзуріндою, колишнім "реформаторським" прем'єром, що має не найкращий імідж в країні. Тому Радічова скористалася підтримкою відомих особистостей - акторів, співаків та спортсменів - з котрими вона позує на бігбордах по всій Словаччині. Її давня присутність в академічному середовищі в якості соціолога також допомагає формувати імідж нібито незалежного кандидата. Як підтвердив перший тур виборів, Радічова має також значну підтримку поміж словацькими мадярами. Це природна реакція цієї півмільйонної меншини на націоналістичну реторику деяких представників владної коаліції.
Різниця між результатами двох кандидатів у першому турі становила лише 9% (Ґашпаровіч отримав 46%, Радічова - 37%), тому в другому турі можна передбачати хіба незначну перемогу одного з кандидатів. Вирішальним може бути те, чи на вибори прийдуть ті, хто в першому турі не голосував. Голоси цієї великої групи можуть дістатися радше Ґашпаровічу.
Зрештою, стане на чолі Словаччини чоловік чи жінка - знатимемо вже цієї суботи.
Лукаш Міхаловіч
Превідза, Словаччина
Суботня пошта № 774, 2 квітня 2009
7. Krasavik 2009 @ 11:02 - Kamentary (0)
Bałtycka Ukraina
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.
Właściciel i redaktor portalu: Jakub Łoginow
e-mail: kuba.loginow@gmail.com
tel. +48 888 861 837
Zezwala się na kopiowanie i wykorzystanie artykułów oraz zdjęć z portalu Port Europa, pod warunkiem podania źródła: Portal „Port Europa” – www.porteuropa.eu, lub Portal „Bałtycka Ukraina – www.baltic-ukraine.com”. Nazwa „Bałtycka Ukraina” stanowi zastrzeżony znak towarowy i jest chroniona prawnie.
|