Вже два роки козацький корабель чайка “Спас”, збудований у Львові учасниками фонду “Витоки”, ходить Чорним морем,  Дніпром та Південним Бугом, проводячи вишколи для залоги чайки та всіх охочих, вивчаючи козацькі місця, пропагуючи історію свого краю.

Всюди, де з’являється чайка, вона викликає захоплення своєю самобутністю, а залога – колоритом. Завдяки нашій діяльності і походам, про чайку, збудовану в далекому від води Львові дізналися, напевне, всі від Києва до Очакова.

daliej...

Москва і Берлін таки досягли того, чого хотіли: всупереч багатьом застереженням, Швеція, Данія та Фінляндія погодилися на будівництво «Північного потоку» (Nord Strim). І хоча це ще не означає, що усунуто всі перешкоди для будівництва балтійської труби, та все ж таки найскладніші бар’єри подолано. Тепер єдине, що можуть зробити противники цього проекту, — затягувати процес і готуватися до абсолютно нового газового розкладу сил, який з’явиться в Балтійському регіоні після 2014 року.

А зміниться справді багато що. В найгіршому становищі, судячи з усього, опиняться Польща та Білорусь, оскільки Москва не приховує, що саме через ці держави у першу чергу значно зменшить транзит свого газу. Те, що таке відключення існуючого транзиту відбудеться, у Кремлі ніхто навіть не приховує. «В теорії, газ для «Північного потоку» мав би надходити з нового родовища Штокман та через трубопровід Грязовець—Виборг. Однак ні одного ні другого немає і швидше за все не буде. І це зрозуміло, оскільки після будівництва «Північного потоку» загальна кількість російського газу, який експортується на Захід, не збільшиться. Газ просто заберемо з труб, які йдуть через Польщу та Білорусь», — зізнався нещодавно російський аналітик Михайло Корчемкін.

daliej...

У Словаччині минув майже рік з моменту, коли крону замінило євро

Дебати про доцільність цієї зміни тривають і надалі, однак для більшості мешканців Словаччини вони вже не є такими важливими, як на початку. Простих людей більше турбує практичний бік справи, а передусім те, чи підприємці не скористаються нагодою збільшити ціни.

Уперше про плановану зміну валюти пересічний словак довідався з телебачення або зі сторінок улюбленої газети. Його відчуття були, швидше за все, змішані. Словаччина пройшла довгий шлях, доки здобула свою державність, а словацька крона, що ввійшла в обіг 1993 року, була одним із символів цієї державності. З іншого боку, прийняття євро означало, що Словаччина має успіхи, що вона є важливою частиною Європи. А обігнати чехів, яким євро ще не світить, - це привід для гордості для кожного словака!

daliej...

Минулого року на шпальтах «Нашого слова» багато писалося про революційні плани ельблонзького порту, який мав стати північним морським «вікном у світ» для України та Білорусі. Ініціатива «Балтійська Україна» була тісно пов’язана з реальним тоді проектом побудови каналу через Вісляну косу, який надасть Ельблонґові доступ до моря. Однак згодом ця ініціатива затихла: уряд Дональда Туска відклав будівництво каналу на 2016-18 рр. (раніше планували відкрити його вже 2012 р.), віце-міністр інфраструктури Анна Випих-Намйотко висловилася проти тісної співпраці з Україною, а сам порт опинився у важкому фінансовому становищі.

Однак підписане недавно польсько-російське порозуміння про судноплавство в Калінінградській затоці суттєво змінило ситуацію. Хоча каналу ще нема, однак логістичну частину «Балтійської України» можна вже реалізувати – щоправда, на російських умовах і в неповному вимірі. Проте, попри висловлений у польських ЗМІ ентузіазм, підписане недавно порозуміння з росіянами не ґарантує вільного судноплавства.

daliej...

Хто бодай один раз відвідав Краків чи Варшаву, знає, що купатися у Віслі може тільки божевільний. Як тоді сприйняти твердження, що вже через шість років у центрах цих польських міст красуватимуться розкішні пляжі із сотнями відпочивальників та туристів, які купатимуться в чистій річці? Хоч як це дивно, та саме таку мету поставив перед поляками Брюссель, а якщо досягти її не вдасться, то польські міста і самоврядні громади платитимуть величезні штрафи.

Ідеться про Рамкову водну директиву — євросоюзівський документ, прийнятий у грудні 2000 року і введений до національного законодавства країн — членів спільноти. Загальна мета директиви — довести всі річки на території Євросоюзу до стану, близького до природного, щоб чистота води в них досягла першого класу. Реалізація зазначеної директиви лише в Малопольському воєводстві Польщі коштуватиме аж 250 мільйонів євро, тож можна уявити масштаби поставленого завдання. Що важливо: очищення вод Вісли стане можливим тільки у разі приєднання до цієї програми України, оскільки в Польщу течуть також українські притоки Сяну та Західного Бугу. Не виключено, що поляки за власні кошти побудують очисні споруди на території Львівщині та Волині: такі пропозиції вже обговорювалися і були сприйняті позитивно.

daliej...

Гданськ проголосив себе «світовою столицею бурштину» й послідовно використовує цей лозунг для туристичної промоції міста. Що цікаво, високо оцінені в світі шедеври польських ювелірів, якими гданці не без підстав пишаються, роблять із здебільшого імпортованої сировини. В тому числі з української. Хоча на польському узбережжі Балтики бурштинових надр не бракує, однак складні процедури обмежують видобуток настільки, що ювілери майже повністю залежать від зарубіжних поставок. Зокрема й бурштину з українського Полісся, який вивозиться до Польщі контрабандним способом.

Хоча Гданськ таки обігнав Рівненщину, Україна ще має шанс використати бурштин для промоції свого туристичного потенціалу в світі. Попереду — Євро-2012, яке могло б у цьому допомогти.

daliej...

Колись суперництво між не надто дружніми імперіями відбувалося здебільшого у суто військовій площині, яку, втім, доповнювали елементи політичного протистояння. Досить згадати американсько-радянську гонитву за першість в освоюванні космосу. Згодом вирішальну роль у міжнародних відносинах почали відігравати енергоносії — нафта і газ. Це особливо відчули на собі країни Центрально-Східної Європи.

Схоже, у ХХІ сторіччі таке суперництво дедалі більшою мірою стосуватиметься охорони довкілля, під приводом якого вестиметься жорстка боротьба. Це вже стало реальністю в геополітичних сутичках між країнами Євросоюзу, а також у відносинах Євросоюзу з його партнерами. Україна, яка щойно входить у програму «Східне партнерство», мусить свідомо розуміти значення екології як «нової дипломатії», оскільки йдеться про мільярди євро та стратегічні інтереси країни.

daliej...

Замість жорсткої фіскальної політики — радикальне скорочення видатків та жорстка фінансова дисципліна. Саме таку стратегію подолання кризи обрав польський уряд. Команда Дональда Туска поставила перед собою доволі амбітну мету: використати час кризи для реформування громадських фінансів і якомога швидше увійти до єврозони. Така стратегія, як сподівається міністр фінансів Яцек Ростовскі, буде позитивно сприйнята інвесторами, котрі мали б асоціювати Польщу радше зі стабільною Словаччиною, ніж із кризовими країнами Центральної Європи, такими як Угорщина, Латвія чи Україна.

Та не встигли поляки висловити своє захоплення успіхами Словаччини, яка в першій стадії кризи зберегла дивовижну стабільність, аж ось між Дунаєм та Татрами почалася справжня рецесія. Одна з її причин — занадто міцний курс обміну крони на євро. Результат? Словаки мають відносно багато міцного євро в кишені, але порівняно з сусідами тут стало занадто дорого купувати, відпочивати та виробляти.

daliej...

Війна, яку Володимир Путін свого часу влаштував Михайлу Ходорковському, привела до неочікуваних і прикрих для Кремля наслідків. Уряд Братислави скористався моментом і купив у збанкрутілого «Юкосу» пакет у 49% акцій національного оператора словацьких нафтопроводів — компанії «Транспетрол». І хоча Москва наполягала, що все майно «Юкосу» має автоматично перейти у власність російської держави, міжнародні суди не погодилися з цим твердженням. Словакам пощастило, адже акції «Транспетролу» не належали власне «Юкосу», а були власністю його дочірнього підприємства «Юкос Файнанс». А воно де-юре є британською компанією, відтак, не підпорядковується російському законодавству.

daliej...

Січнева газова криза вже давно закінчилась, однак для Польщі вона ще тривалий час матиме серйозні наслідки. Поляки досі не отримують тієї частини газу, яку повинна була поставляти компанія «РосУкрЕнерго». Тепер ці поставки має взяти на себе «Газпром». Однак той хоче скористатися ситуацією, вбивши двох зайців: прив’язати поляків до себе довгостроковими контрактами та водночас звести нанівець польські плани щодо диверсифікації джерел енергопоставок.

Кремль використовує свою перевагу над Варшавою: йому немає сенсу поспішати з підписанням контракту, проте полякам, котрі беруть газ, якого бракує, зі сховищ, такий контракт потрібен якнайшвидше. До кінця 2009 року РУЕ мала поставити за контрактом 2,3 млрд. кубометрів газу, що становить 18% від загального його споживання у Польщі. Переговори польської нафтогазової компанії PGNiG з російським «Газпромом» були безрезультатними, і тепер їх вестимуть на міжурядовому рівні. І хоча прем’єр Дональд Туск та його заступник міністр економіки Вальдемар Павляк назвали це великим успіхом, насправді ситуація з погляду Польщі не дуже весела.

daliej...

Найкращий уряд у Центрально-Східній Європі за останні кільканадцять років створив Мікуляш Дзурінда.

Такі оцінки прем’єр-міністрові Словаччини дають експерти Світового банку, а також чимало незалежних економістів. Проте вже цього місяця, після парламентських виборів, Дзурінда може поступитися своїм опонентам – словацьким популістам Мечіару та Фіцо.

daliej...

В ажіотажі довкола незаконного визнавання російської мови “регіональною” львівська громада не використовує всіх переваг, якими володіє.

daliej...

fot. Львівська газета

Український міністр закордонних справ Борис Тарасюк поділяє думку Джорджа Буша про особливу роль Словаччини як позитивного прикладу для України та Західних Балкан.

Американський президент висловив її під час торішнього візиту в Братиславу.

Словацькі експерти також переконані, що саме їхня держава, а не Польща чи Угорщина, може бути для України своєрідним орієнтиром. Адже трансформацію в Польщі, Чехії, Угорщині та балтійських країнах почали відразу після скинення комунізму, натомість у Словаччині замість ринкових змін постав авторитарний режим “суперсловака” Владіміра Мечіара, який мав багато спільного із системою Кравчука-Кучми.

daliej...

Словаків налічують близько 4,5 мільйона. Лише Перша світова війна принесла цьому гірському народові субститут державної незалежності в постаті “єдиної чехословацької нації”.

Справжню незалежність словаки отримали приблизно в той час, що й українці, – 1993 року. Проте хоча в минулому українців і словаків можна знайти чимало спільних елементів, доля повелася з нашими народами по-різному.

Словаччина, як і Україна, здобула незалежність без війни, користуючись зручним історичним моментом. Коли ЧСР позбулася совєцької зверхності й обрала демократичний шлях розвитку, хутко стало зрозуміло, що між двома союзними республіками панують значні відмінності: здебільшого селянська, католицька Словаччина, а поруч – індустріалізована протестантсько-світська Чехія. Ідея “мирного розлучення” переважила.

daliej...

Відзначаючи річницю катастрофи на ЧАЕС, майже ніхто не звернув уваги на перипетії навколо державного підприємства “Чорнобильліс”.

На перший погляд ця справа може здаватися цілком банальною. Ось торік у грудні Міністерство надзвичайних ситуацій перейменувало державне підприємство “Чорнобильліс” на “Чорнобильська пуща”, підвищуючи таким чином рівень організації. Це мало стати нагородою за віддану працю лісників і визнання ролі, яку вони відіграють у ліквідації наслідків катастрофи. Водночас міністерство значно збільшило обсяг обов’язків “Чорнобильської пущі” та площу підконтрольних їй угідь.

daliej...

СЛОВАЧЧИНА – регіональний лідер, який має значний вплив на Україну. Це твердження, на перший погляд, навіть коли йдеться про далеку перспективу, виглядає доволі абсурдним.

Здається, мало б бути радше навпаки. Проте певні тенденції вказують, що це таки може стати реальністю. З одним застереженням – у кожному разі ймовірне збільшення міжнародного значення Словаччини відбудеться без особливих зусиль самих словаків, унаслідок сприятливих зовнішніх обставин.

daliej...

Цієї суботи словацькі виборці остаточно вирішать, чи на наступні п'ять років їх країну очолить чоловік, чи жінка. В другому турі президентських виборів обиратимуть з-поміж двох претендентів: провладного кандидата, чинного глави держави Івана Ґашпаровіча та представника правоцентристської опозиції Івети Радічової.

daliej...

Чому я взагалі ставлю таке питання? Тому що мені постій­но доводиться чути про те, чого "ця Україна" взагалі хоче, особливо в контексті нещодавнього газового конфлікту. Водночас чую похвали на адресу Путіна, який-то він молодець - так статечно протистоїть західним капіталістам, захищаючи при цьому слов'янський світ.

Треба сказати, що такий погляд притаманний передусім людям з "лівими" переконаннями. Словак з "лівими" переконаннями не асоціює попереднього режиму з чимось особливо поганим, багато хто навіть не визнає давно доведених фактів про страшні злочини, наприклад, у СРСР. А позаяк світогляд молодої людини формує насамперед його найближча родина, вона успад­ковує політичні переконання своїх батьків. Зі мною було так само, ще кілька років тому я б вам сказав, що соціалізм був майже досконалою системою. А змінився я передусім під впливом ознайомлення з українською історією, яким би дивним це не здалося.

daliej...

Газова криза закінчилася, а енергетичне суперництво між Москвою та західними столицями — поки що ні. Росія та Німеччина відверто використовують ситуацію для просування проекту «Північний потік». З іншого боку, зростають шанси на реалізацію проекту газопроводу «Набукко», а можливо, ситуацією також можна скористатися для просування ідеї українського «Білого потоку». Однак чи насправді українська влада зацікавлена в тому, щоб загальмувати «Північний потік» і пропонувати альтернативні шляхи транспортування газу?

Схоже, що офіційний Київ свідомо відмовляється від впливу на певні процеси, які прямо стосуються енергетичних інтересів України на стратегічному Балтійському морі. Як уже неодноразово писало «ДТ», Україна може активно впливати на рішення щодо «Північного потоку» та транспортування російської нафти застарілими танкерами (в обхід України). Така можливість з’явилася б після прийняття Україною Гельсінкської конвенції щодо Балтики та у разі участі українських делегатів у діяльності Гельсінкського комітету на засадах повноцінного члена цієї організації, а не лише спостерігача.

daliej...

З початком липня Стокгольм перейме від Праги президентство в Євросоюзі. Для України це може означати початок нового етапу співпраці з ЄС, наповненого конкретними кроками на шляху до членства в цій організації. Адже Швеція — одна з нечисленних держав «старої Європи», яка однозначно підтримує євроінтеграційні прагнення Києва.

Можна сказати: ну то й що з того? Адвокати подальшого розширення ЄС на схід, крім Швеції, – мало не всі держави, які вступили до цієї організації 2004 року (зокрема Польща та Чехія, що головує нині в ЄС), а перспектива українського членства як була примарною, так примарною й залишається. Однак позиція таких столиць як Варшава, Прага чи Вільнюс, з одного боку, та Стокгольм і Копенгаген, з іншого, — це, як кажуть одесити, дві великі різниці. Тож спробуймо проаналізувати, чому саме так і в чому полягає відмінність між шведським та, наприклад, польським планом.

daliej...